НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТЯЧИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ (витяг)

Прийнята та відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї від 20 листопада 1989 року. Набула чинності для Украї­ни з 27 вересня 1991 року

Преамбула

Дитина має бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві та вихована в дусі ідеалів, проголошених у Статусі Організації Об'єднаних Націй, і особливо в дусі миру, гідності, терпимості, свободи, рівності та солідарності.

Частина І

Стаття 15

1. Держави-сторони визнають право дитини на свободу асоціацій і сво­боду мирних зборів.

2. Щодо здійснення даного права не можуть застосовуватися будь-які обмеження, крім тих, які застосовуються відповідно до Закону як необхідні в демократичному суспільстві в інтересах державної безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я та моралі населення або захисту прав і свобод інших осіб.

Стаття 31

1. Держави-сторони визнають право дитини на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, що відповідають її віку, та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.

2. Держави-сторони поважають і заохочують право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті та сприяють наданню їй відповідних і рівних можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпо­чинку.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ (витяг)

Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.

Розділ II. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина

Стаття 23

Кожна людини має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Стаття 36

Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах націо­нальної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання гро­мадян чи обмежений у правах на належність чи неналежність до політич­них партій або громадських організацій. Усі об'єднання рівні перед законом.

Стаття 37

Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності Украї­ни, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суве­ренітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалю­вання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і сво­боди людини, здоров'я населення, забороняються.

Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізова­них формувань.

Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судово­му порядку.

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН»

Прийнятий 16 червня 1992р. (зі змінами і доповненнями)

Право громадян на свободу об'єднання є невід'ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини, і гарантується Консти­туцією та законодавством України.

Держава сприяє розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян і створює рівні умови для діяльності їх об'єднань.

І. Загальні положення Стаття 1. Об'єднання громадян

Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, ство­рене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо), відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні органі­зації, об'єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (втому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об'єднання громадян, порядок створення і діяль­ності яких визначається відповідним законодавством.

Особливості правового регулювання діяльності профспілок визнача­ються Законом України про профспілки.

Стаття 2. Політична партія

Політичною партією є об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають голов­ною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі.

Стаття 3. Громадська організація

Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, націо­нально-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Стаття 4. Обмеження на створення і діяльність об'єднань громадян

Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об'єднань грома­дян забороняється у судовому порядку, коли їх метою є:

— зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій проти­законній формі територіальної цілісності держави;

— підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іно­земних держав;

— пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму;

— розпалювання національної та релігійної ворожнечі;

— створення незаконних воєнізованих формувань;

— обмеження загальновизнаних прав людини.

Забороняється створення і діяльність політичних партій, керівні орга­ни чи структурні осередки яких знаходяться за межами України, а також будь-яких структурних осередків політичних партій в органах виконавчої та судової влади, у Збройних Силах та Державній прикордонній службі України, на державних підприємствах, в установах і організаціях, держав­них навчальних закладах.

(Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2171-ІП від 21.12.2000 р., № 662-ІУвід 03.04.2003 р., набуває чинності з 01.08.2003 року.)

Стаття 5. Законодавство про об'єднання громадян

Законодавство про об'єднання громадян складається з Конституції Ук­раїни, цього Закону та актів законодавства, прийнятих відповідно до нього.

II. Засади діяльності та статус об'єднань громадян

Стаття 6. Принципи створення та діяльності об'єднань громадян

Об'єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та глас­ності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності.

Обмеження діяльності об'єднань громадян може встановлюватись тільки Конституцією та законами України.

Всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішу­ватись на зборах всіх членів або представників членів об'єднання.

Об'єднання громадян повинно регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати.

Стаття 7. Заборона обмеження прав і свобод громадян у зв'язку з їх належністю або неналежністю до об'єднань громадян

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання гро­мадян. Належність чи неналежність до об'єднання громадян не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг.

Вимога про зазначення в офіційних документах щодо членства (участі) у тому чи іншому об'єднанні громадян не допускається, крім випадків, передбачених законами України.

Забороняється відмова у прийнятті або виключення з політичної партії особи у зв'язку з її статтю або національною належністю.

Обмеження щодо перебування у політичних партіях окремих категорій громадян встановлюються Конституцією та законами України.

На працівників апарату об'єднань громадян поширюється законодав­ство про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування.

Стаття 8. Держава та об'єднання громадян

Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об'єднань громадян, легалізованих у порядку, передбаченому цим Законом.

Втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян, так само, як і втручання об'єднань громадян у діяльність держав­них органів, службових осіб та у діяльність інших об'єднань громадян, не допускається, крім випадків, передбачених Законом.

Верховна Рада України встановлює пільги щодо оподаткування до­ходів по окремих видах господарської або іншої комерційної діяльності об'єднань громадян, створених ними установ та організацій, заснова­них підприємств, максимальні розміри окремих та загальних річних по­жертвувань на користь політичних партій, затверджує перелік всеукраїн­ських громадських організацій, яким держава надає матеріальну допо­могу.

Стаття 9. Статус об'єднань громадян

Об'єднання громадян України утворюються і діють із всеукраїнським місцевим та міжнародним статусом.

До всеукраїнських об'єднань громадян належать об'єднання, діяльності яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередків у більшості її областей.

До місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких поширюєть­ся на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або ре­гіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян.

Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїн­ським статусом.

Стаття 10. Спілки об'єднань громадян

Об'єднання громадян мають право на добровільних засадах засновува­ти або вступати між собою в спілки (союзи, асоціації тощо), утворювати блоки та коаліції, укладати між собою угоди про співробітництво і взаємо­допомогу.

Створення і легалізація спілок об'єднань громадян, порядок їх діяль­ності та ліквідації здійснюються відповідно до цього Закону

III. Порядок створення та припинення діяльності об'єднань громадян

Стаття 11. Засновники об'єднань громадян

Політичні партії створюються за ініціативою громадян України, які досягли 18 років, не обмежені судом у дієздатності і не тримаються в місцях позбавлення волі.

Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни Украї­ни, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжних та дитячих організацій — 15-річного віку.

Рішення про заснування об'єднань громадян приймаються установ­чим з'їздом (конференцією) або загальними зборами.

Засновниками спілок об'єднань громадян є об'єднання громадян.

Стаття 12. Членство в об'єднаннях громадян

Членами політичних партій можуть бути тільки громадяни України, які досягли 18-річноговіку.

Членами громадських організацій, крім молодіжних та дитячих, мо­жуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних та дитячих громадських організацій визначається їх статутами в межах, встановлених законами України.

(Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 655-ХІV від 13.05.1999 року.)

Громадські організації можуть не мати фіксованого індивідуального членства.

У діяльності громадських організацій у випадках, передбачених їх ста­тутами, можуть брати участь колективні члени.

Стаття 12-1. Назва об'єднання громадян

Назва об'єднання громадян визначається рішенням установчого з'їзду (конференції) або загальними зборами об'єднання громадян.

Назва об'єднання громадян повинна складатися з двох частин — за­гальної та індивідуальної. Загальна назва (партія, рух, конгрес, союз, спілка, об'єднання, фонд, фундація, асоціація, товариство тощо) може бути одна­ковою у різних об'єднань громадян.

Індивідуальна назва об'єднання громадян є обов'язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних назв зареєстрованих в установ­леному порядку об'єднань громадян з такою ж загальною назвою.

Об'єднання громадян поряд з повною назвою може мати скорочену назву, яка фіксується в установчих та статутних документах об'єднання гро­мадян (рішенні установчого органу, статуті, положенні).

Об'єднання громадян, зареєстроване у встановленому порядку, має виключ­не право на використання своєї назви. Використання назви об'єднання гро­мадян фізичними та юридичними особами, які не належать до об'єднання гро­мадян, для цілей, не пов'язаних з діяльністю цього об'єднання, забороняється.

(Закон доповнено статтею 12-1 згідно із Законом № 2651-111 від 11.07.2001 р.)

Стаття 13. Статутні документи об'єднань громадян

Об'єднання громадян діє на основі статуту або положення (далі - ста­тутний документ).

Статутний документ об'єднання громадян повинен містити:

1) назву об'єднання громадян (повну, а також скорочену відповідно до частини третьої статті 12-1 цього Закону), його статус та юридичну адресу;

2) мету та завдання об'єднання громадян;

3) умови і порядок прийому в члени об'єднання громадян, вибуття з нього;

4) права та обов'язки членів (учасників) об'єднання;

5) порядок утворення і діяльності статутних органів об'єднання, місце­вих осередків та їх повноваження;

6) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого май­на об'єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;

7) порядок внесення змін і доповнень до статутного документа об'єднання;

8) порядок припинення діяльності об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з його ліквідацією.

У статутному документі можуть бути передбачені інші положення, що стосуються особливостей створення і діяльності об'єднання громадян.

Статутний документ об'єднання громадян не повинен суперечити за­конодавству України.

(Стаття 13 в редакції Закону № 2651-ІІІ від 11.07.2001 р.)

Стаття 14. Легалізація об'єднань громадян

Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпу­щені за рішенням суду, є протизаконною.

(Частина перша статті 14 в редакції Закону № 3582-12 від 11.11.1993р.) Уразі реєстрації об'єднання громадян набуває статусу юридичної особи. Політичні партії та міжнародні громадські організації підлягають обо­в'язковій реєстрації Міністерством юстиції України.

Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністер­ством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, ви­конавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. У разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом.

Місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчим комі­тетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів реєструються в обов'язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об'єднань.

Про легалізацію (офіційне визнання) об'єднання громадян легалізую­чий орган повідомляє у засобах масової інформації.

(Статтю 14 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 3582-12 від 11.11.1993р.)

Стаття 15. Реєстрація об'єднань громадян

Для реєстрації об'єднання громадян його засновники подають заяву. Заява про реєстрацію політичної партії повинна бути підтримана підпи­сами не менш ніж однієї тисячі громадян України, які мають виборче право.

До заяви додаються статут (положення), протокол установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів, відомості про склад керівництва цент­ральних статутних органів, дані про місцеві осередки, документи про спла­ту реєстраційного збору, крім випадків, коли громадська організація звільняється від сплати реєстраційного збору відповідно до законів Украї­ни. Політичні партії подають також свої програмні документи.

(Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 655-ХІV від 13.05.1999р.)

Заява про реєстрацію розглядається у двомісячний строк з дня надхо­дження документів. У необхідних випадках орган, який здійснює реєстра­цію, проводить перевірку відомостей, зазначених у поданих документах. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється пись­мово в 10-денний строк. При розгляді питання про реєстрацію можуть бути присутніми представники об'єднання громадян. Про зміни, що сталися в статутних документах, об'єднання громадян повідомляє в 5-денний строк у реєструючий орган.

Перереєстрація об'єднання громадян здійснюється відповідно до цьо­го Закону

Органи, що здійснюють реєстрацію об'єднань громадян, ведуть реєстр цих об'єднань.

Розмір реєстраційного збору встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16. Відмова у реєстрації

У реєстрації об'єднанню громадян може бути відмовлено, якщо його назва, статутний або інші документи, подані для реєстрації об'єднання, суперечать вимогам законодавства України.

(Частина перша статті 16 в редакції Закону № 2651-ПІ від 11.07.2001 р.)

Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмо­ви. Це рішення може бути оскаржено у судовому порядку.

Про відмову у реєстрації об'єднання громадян реєструючий орган по­відомляє у засобах масової інформації.

(Статтю 16 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3582-12 від 11.11.1993р.)

Стаття 17. Повідомлення про заснування

Громадські організації, їх спілки можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідно Міністерству юстиції Украї­ни, місцевим органам державної виконавчої влади, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Стаття 18. Символіка об'єднання громадян

Об'єднання громадян можуть використовувати власну символіку. Сим­воліка об'єднання громадян затверджується відповідно до його статуту.

Символіка політичних партій не повинна відтворювати державні чи релігійні символи.

Символіка об'єднання громадян підлягає державній реєстрації у по­рядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19. Припинення діяльності об'єднання громадян

Припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового роз­пуску).

Реорганізація об'єднання громадян здійснюється відповідно до його статуту. Реєстрація новоствореного об'єднання здійснюється у порядку, вста­новленому цим Законом.

Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.

IV. Права об'єднань громадян, господарська та інша комерційна діяльність

Стаття 20. Права зареєстрованих об'єднань громадян

Для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об'єднання громадян користуються правом:

— виступати учасником цивільно-правових відносин, отримувати май­нові і немайнові права;

— представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах;

— брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збо­ри, мітинги, демонстрації тощо);

— ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні;

— створювати установи та організації;

— одержувати від органів державної влади й управління та органів місце­вого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

— вносити пропозиції до органів влади та управління;

— розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

— засновувати засоби масової інформації.

Громадські організації мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей.

У порядку, передбаченому законодавством, політичні партії також ма­ють право:

— брати участь у виробленні державної політики;

— брати участь у формуванні органів влади, представництва в їх складі;

— доступу підчас виборчої кампанії до державних засобів масової інфор­мації.

Об'єднання громадян користуються іншими правами, передбаченими законами України.

Стаття 21. Власність об'єднань громадян

Об'єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності.

Об'єднання громадян набуває права власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, одер­жане від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придба­не за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених зако­ном.

Політичні партії також мають право на майно, одержане від продажу суспільно-політичної літератури, інших агітаційно-пропагандистських матеріалів, виробів з власною символікою, проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших політичних заходів.

Громадські організації також мають право на майно та кошти, одержані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств.

Кошти та інше майно об'єднань громадян, в тому числі тих, що ліквіду­ються, не може перерозподілятись між їх членами і використовується для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передба­чених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовується в доход держави.

Стаття 22. Обмеження щодо одержання коштів та іншого майна політичними партіями, їх установами та організаціями

Політичним партіям, їх установам та організаціям забороняється пря­мо або опосередковано одержувати кошти та інше майно від:

— іноземних держав та організацій, міжнародних організацій, інозем­них громадян та осіб без громадянства;

— державних органів, державних підприємств, установ та організацій, крім випадків, передбачених законами України;

— підприємств, створених на основі змішаної форми власності, якщо участь держави або іноземного учасника в них перевищує 20 відсотків;

— нелегалізованих об'єднань громадян;

— анонімних пожертвувачів. Політичні партії не мають права одержу­вати доходи від акцій та інших цінних паперів, їм забороняється мати ра­хунки в іноземних банках та зберігати в них коштовності.

Політичні партії зобов'язані щороку публікувати свої бюджети для за­гального відома.

Стаття 23. Здійснення права власності

Право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні орга­ни управління (загальні збори, конференції, з'їзди тощо) в порядку, перед­баченому законодавством України та статутними документами.

Окремі функції щодо господарського управління майном може бути покладено вищими статутними органами управління на створювані ними органи, місцеві осередки або передано спілкам об'єднань громадян.

Стаття 24. Господарська та інша комерційна діяльність

З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об'єднання громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із

статусом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановле­ному законодавством.

Політичні партії, створювані ними установи та організації не мають права засновувати підприємства, крім засобів масової інформації, та зай­матись господарською та іншою комерційною діяльністю, за винятком про­дажу суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітацій­них матеріалів, виробів із власною символікою, проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших суспільно-політичних заходів.

Об’єднання громадян, створені ними установи та організації зобов'я­зані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, за­реєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюд­жету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

V. Нагляд та контроль за діяльністю об'єднань громадян. Відповідальність за порушення законодавства

Стаття 25. Державний нагляд та контроль за діяльністю об'єднань громадян

Державний контроль за діяльністю об'єднань громадян здійснюється державними органами у порядку, передбаченому законодавством України.

Органи, що проводять легалізацію об'єднань громадян, здійснюють контроль за додержанням ними положень статуту.

Представники цих органів мають право бути присутніми на заходах, що проводяться об'єднаннями громадян, вимагати необхідні документи, одержувати пояснення.

Нагляд за виконанням та додержанням законності об'єднаннями гро­мадян здійснюють органи прокуратури.

Контроль за джерелами та розмірами надходжень, сплатою податків об'єднаннями громадян здійснюють відповідно фінансові органи та орга­ни державної податкової інспекції.

Стаття 26. Порядок здійснення фінансового контролю

Об'єднання громадян у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.

Щорічно на підставі фінансових декларацій у газеті «Голос Украї­ни» публікуються списки осіб, пожертвування яких на користь по­літичних партій перевищують розмір, що визначається Верховною Ра­дою України. Спеціальна комісія Верховної Ради України, до складу якої входять! депутати - представники усіх представлених у парламенті політичних партій, розглядає їх фінансову діяльність за рік і доповідає про свої виснов­ки на пленарному засіданні Верховної Ради України.

У разі порушень фінансової дисципліни політична партія несе відпо­відальність згідно із законодавством. Незаконні надходження вилучають­ся за рішенням суду у порядку, встановленому законом, і зараховуються до Державного бюджету України.

(Частина четверта статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом №642/97-ВР від 18.11.1997р.)

Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства

Посадові особи легалізуючих органів об'єднань громадян та громадя­ни за порушення законодавства про об'єднання громадян несуть дисцип­лінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відпові­дальність.

Об'єднання громадян несуть відповідальність, передбачену цим Зако­ном та іншими законодавчими актами України.

Керівництво об'єднанням громадян, яке не легалізувалося у встанов­леному законом порядку чи якому відмовлено у легалізації, або яке приму­сово розпушено за рішенням суду, але продовжує діяти, а так само участь у діяльності таких об'єднань тягне за собою адміністративну або кримі­нальну відповідальність.

(Статтю 27 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3582-12 від 11.11.1993р.)

Стаття 28. Види стягнення

За порушення законодавства до об'єднання громадян можуть бути за­стосовані такі стягнення:

— попередження;

— штраф;

— тимчасова заборона (припинення) окремих видів діяльності;

— тимчасова заборона (припинення) діяльності;

— примусовий розпуск (ліквідація).

Стаття 29. Попередження

При вчиненні об'єднанням громадян правопорушення, яке не тягне за собою обов'язкового застосування іншого виду стягнення, передбаченого

цим Законом, відповідний легалізуючий орган виносить письмове попе­редження.

Стаття 30. Штраф

У разі грубого або систематичного вчинення правопорушень за подан­ням легалізуючого органу або прокурора на об'єднання громадян може бути накладено штраф в судовому порядку.

Стаття 31. Тимчасова заборона (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян

З метою припинення незаконної діяльності об'єднання громадян за поданням легалізуючого органу або прокурора суд може тимчасово заборо­нити окремі види діяльності або тимчасово заборонити діяльність об'єднан­ня громадян на строк до трьох місяців.

Тимчасова заборона окремих видів діяльності об'єднання громадян може здійснюватись шляхом встановлення заборони на проведення масо­вих заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо), здійснення видавничої діяльності, проведення банківських операцій, операцій з матеріальними цінностями тощо.

За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасової заборони окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, суд може продов­жити цей термін. При цьому загальний термін тимчасової заборони не повинен перевищувати шести місяців.

При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням об'єднання громадян його діяльність може бути відновле­на судом в повному обсязі.

Стаття 32. Примусовий розпуск (ліквідація) об'єднання громадян

За поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках:

1) вчинення дій, передбачених статтею 4 цього Закону;

2) систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону;

3) продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом;

4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.

Суд одночасно вирішує питання про припинення випуску друковано­го засобу масової інформації об'єднання громадян, яке примусово розпу­скається.

(Статтю 32 доповнено частиною другою згідно із Законом № 3582-12| від 11.11.1993р.)

Про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян реєструю-І чий орган протягом п'ятнадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації.

(Статтю 32 доповнено частиною третьою згідно із Законом №3582-12] від 11.11.1993р.)

Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних гро­мадських організацій на території України приймається судом.

(Частина четверта статті 32 в редакції Закону № 762-1V від 15.05.2003 р.)

VI. Міжнародні зв'язки об'єднань громадян.

Міжнародні об'єднання громадян

Стаття 33. Міжнародні зв'язки об'єднань громадян

Громадські організації, їх спілки відповідно до своїх статутів можуть засновувати або вступати в міжнародні громадські (неурядові) організації, утворювати міжнародні спілки об'єднань громадян, підтримувати прямі міжнародні контакти і зв'язки, укладати відповідні угоди, а також брати участь у здійсненні заходів, що не суперечать міжнародним зобов'язанням України.

Політичні партії мають право засновувати або вступати в міжнародні І спілки, статутами яких передбачено створення лише консультативних або І координуючих центральних органів.

Стаття 34. Міжнародні громадські організації. Філіали іноземних громадських організацій

Міжнародні громадські організації, філіали, відділення, представниц­тва, інші структурні осередки громадських (неурядових) організацій іно­земних держав на території України діють відповідно до цього Закону, інших законодавчих актів України.

Легалізована громадська організація, що виступила засновни­ком, стала членом міжнародної організації або іншим шляхом пошири­ла свою діяльність на територію іноземної держави, зобов'язана в місяч­ний строк подати необхідні документи для перереєстрації в Міністерстві юстиції України як міжнародна, якщо інше не передбачено законами України.

(Частина друга статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом №б55-ХІУ від 13.05.1999р.)

Порядок реєстрації філіалів та інших структурних осередків громадсь­ких організацій іноземних держав встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Президент України Л. Кравчук

м. Київ, 16 червня 1992 року № 2460-ХН

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО МОЛОДІЖНІ ТА ДИТЯЧІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ»

Цей Закон визначає особливості організаційних і правових засад утво­рення та діяльності молодіжних і дитячих громадських організацій та дер­жавні гарантії забезпечення їх діяльності.

Стаття 1. Законодавство України про молодіжні та дитячі громадські організації

Законодавство України про молодіжні та дитячі громадські організації складається з Конституції України, Закону України «Про об'єднання грома­дян», цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих на їх виконання.

Стаття 2. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- молодіжні громадські організації - об'єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задово­лення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духов­них та інших спільних інтересів;

— дитячі громадські організації - об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інте­ресів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як пов­ноправних членів суспільства;

(Положення абзацу четвертого статті 2 втратили чинність, як такі, Що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду № 18-рп/2001 від 13.12.2001 р.)

Український національний комітет молодіжних організацій - спілка що об'єднує більшість легалізованих всеукраїнських молодіжних та дитя­чих організацій, а також обласних, Автономної Республіки Крим, київсь­ких та севастопольських міських об'єднань молодіжних та дитячих гро­мадських організацій.

Стаття 3. Принципи утворення і діяльності молодіжних та дитячих громадських організацій

Молодіжні та дитячі громадські організації утворюються і діють на за­садах добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності, зокрема:

— молодіжні та дитячі громадські організації зобов'язані доводити до відома громадськості відомості про свою діяльність у формах, що не супе­речать законодавству;

— інформація, що міститься у статутах про склад керівних органів, про джерела матеріальних та інших надходжень, а також пов'язана з діяльністю молодіжних та дитячих громадських організацій, не є конфіденційною або іншою інформацією, яка охороняється законом.

Стаття 4. Засновники молодіжних та дитячих громадських організацій та їх спілок

Засновниками молодіжних та дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без

Коментарi